Ви використовуєте застарілу версію браузера. Для більш комфортного та коректного перегляду сторінки оновіть свій браузер за посиланням.
Режиссер Олег Сенцов из автора фильмов превратился в героя кино. В феврале 2017 года состоялась премьера документальной картины россиянина Аскольда Курова «Процесс», посвященная крымскому политзаключенному. Крым.Реалии рассказывают о жизненном и творческом пути Сенцова, гражданской и политической активности крымчанина, а также международной общественной кампании солидарности в его поддержку.
Режисер Олег Сенцов з автора фільмів перетворився на героя кіно. У лютому 2017 року російський режисер Аскольд Куров презентував документальний фільм «Процес», присвячений кримському політв'язню. Крим.Реалії розповідає про життєвий і творчий шлях Сенцова, громадянську та політичну активність кримчанина, а також про міжнародну громадську кампанію солідарності на його підтримку.
Игрок в жизни и на экране
Гравець в житті й на екрані
20 лет за сгоревшую дверь
20 років за спалені двері
#FREESENTSOV
#FREESENTSOV
«Родился в понедельник, 13 числа. Наверное, оттого и жизнь проходит весело», – пишет Олег Сенцов в своем рассказе под названием «Автобиография».
«Народився в понеділок, 13 числа. Напевно, тому й життя проходить весело», ‒ пише Олег Сенцов в оповіданні під назвою «Автобіографія».
До 17 лет будущий кинорежиссер прожил в селе Скалистое Бахчисарайского района. В 1993 году Олег переехал в Симферополь, где отучился на экономиста и занялся бизнесом. Со временем Сенцов увлекся кибер-спортом, добился в нем значительных успехов – побеждал на чемпионатах Украины. В 2002 году у Олега родилась дочь, которую он назвал Алина, а в 2004 на свет появился его сын Владислав.
До 17 років майбутній кінорежисер прожив в селі Скалисте Бахчисарайського району. У 1993 році Олег переїхав до Сімферополя, де здобув економічну освіту і зайнявся бізнесом. Згодом Сенцов захопився кіберспортом і домігся в ньому значних успіхів ‒ перемагав на чемпіонатах України. У 2002 році у Олега народилася дочка Аліна, а в 2004-му на світ з'явився його син Владислав.
Со временем Сенцов решил совместить предпринимательские навыки и увлечение кибер-спортом и открыл компьютерный клуб в центре Симферополя. Несмотря на то, что бизнес приносил Олегу неплохую прибыль, он не чувствовал удовлетворенности: как неоднократно он признавался друзьям, ему не давали покоя творческие идеи. Чтобы выразить их, он писал рассказы, пьесы и повести. Но потом в его голове стали появляться кинематографические образы и задумки, и Олег Сенцов загорелся идеей снимать свои фильмы.
Згодом Сенцов вирішив поєднати підприємницькі навички та захоплення кіберспортом і відкрив комп'ютерний клуб в центрі Сімферополя. Незважаючи на те, що бізнес приносив Олегу непоганий прибуток, він не отримував задоволення. Сенцов неодноразово зізнавався друзям, що йому не давали спокою творчі ідеї. Щоб висловити їх, він писав п'єси, оповідання та повісті. Але потім Олег Сенцов вирішив знімати свої фільми.
Он собрал команду, и начал с короткого метра. Первые фильмы тогда еще начинающего режиссера – это экранизации Селинжера «Хорошо ловится рыбка-бананка» и «Рог быка» Хемингуэя. Сенцов был не очень дебютными короткометражками, и они не попали на широкий экран.
Він зібрав команду і почав з короткого метра. Перші фільми режисера ‒ це екранізації Селінджера «Добре ловиться рибка-бананка» і «Ріг бика» Хемінгуея. Сенцов був не дуже задоволений дебютними короткометражками, і вони не потрапили на широкий екран.
Получив опыт съемки Олег приступил к съемкам первого полнометражного фильма – «Гамер». Бюджет составил всего 20 тысяч долларов – сбережения Сенцова, полученные за счет работы его компьютерного клуба. К съемкам он привлек непрофессиональных актеров, которые вместе со всей остальной командой работали на чистом энтузиазме и не получали зарплаты. В картине «Гамер» описывается жизнь подростка из Симферополя, увлеченного компьютерными играми.
Отримавши досвід зйомки, Олег розпочав роботу над першим повнометражним фільмом. Бюджет картини «Гамер» склав всього 20 тисяч доларів ‒ заощадження Сенцова, отримані за рахунок роботи його комп'ютерного клубу. До зйомок він залучив непрофесійних акторів, які разом з усією командою працювали на чистому ентузіазмі й не отримували зарплати. У фільмі описується життя підлітка з Сімферополя, захопленого комп'ютерними іграми.
«Все коллизии фильма, партнерские связи/разрывы, диалоги сняты и сыграны без надрыва, социальной истерии, запрограммированных – в смысле тошнотворных – отношений «матерей и детей». Фабула фильма: гамер выигрывал, выигрывал, потом что-то замкнуло, игра не пошла. Фанаты отступились, но тоже по-человечески, без экстазов мейнстрима. Сюжет «Гамера»: кризис не среднего возраста, а совсем молодого», – пишет кинокритик Зара Абдуллаева в журнале «Искусство кино».
«Всі колізії фільму, партнерські зв'язки/ розриви, діалоги зняті й зіграні без надриву, соціальної істерії, запрограмованих ‒ в сенсі нудотних ‒ стосунків «матерів і дітей». Фабула фільму: Гамер вигравав, вигравав, потім щось замкнуло, гра не пішла. Фанати відступилися, але теж по-людськи, без екстазів мейнстриму. Сюжет «Гамера»: криза не середнього віку, а зовсім молодого», ‒ пише кінокритик Зара Абдуллаєва в журналі «Мистецтво кіно».
Дебют Сенцова оказался успешным. «Гамер» попал на один из самых престижных европейских фестивалей авторского кино, который проходит в Роттердаме. В результате фильм заработал высокую оценку критиков и начал свой большой путь по мировым фестивалям и площадкам.
Дебют Сенцова виявився успішним. «Гамер» потрапив на один з найпрестижніших європейських фестивалів авторського кіно, який відбувається в Роттердамі. В результаті фільм заробив високу оцінку критиків і почав свій великий шлях світовими фестивалям і майданчиками.
Молодого крымского кинематографиста заметили, и Олегу Сенцову удалось получить уже более внушительное финансирование для своего второго фильма под названием «Носорог» – 2 миллиона долларов. В 2013-м вместе со своей командой крымчанин приступает к работе над этой картиной. Однако в конце упомянутого года съемки пришлось отложить. В Украине начался Евромайдан, и Сенцов отправился в Киев участвовать в протестах.
Молодого кримського кінематографіста помітили, і для другого фільму під назвою «Носоріг» йому вдалося отримати фінансування ‒ 2 мільйони доларів. У 2013-му кримчанин разом з командою розпочинає роботу над цією картиною. Однак зйомки довелося відкласти. В Україні почався Євромайдан, і Сенцов вирушив до Києва брати участь в протестах.
На Майдане Олег был с первых дней и до победного конца, практически безвыездно. Он стал участником «Автомайдана» и принимал активное участие в жизни этого движения. В Украинском доме, захваченном протестующими, Сенцов заведовал хозяйственной частью: покупал канцтовары, заведовал бензином, распределял смены и выполнял другие обязанности.
На Майдані Олег був з перших днів і до переможного кінця ‒ майже безперервно. Він також став активним учасником «Автомайдану». В Українському домі, захопленому протестувальниками, Сенцов завідував господарською частиною: купував канцтовари, бензин, розподіляв зміни.
«Это не означает, что я какой-то радикал, сжигал «Беркут» или пил чью-то кровь. Мы выступали против своего президента-преступника», – сказал он, выступая на одном из судов.
«Це не означає, що я якийсь радикал, спалював «Беркут» або пив чиюсь кров. Ми виступали проти свого президента-злочинця», ‒ сказав він, виступаючи на одному із судів.
После свержения Виктора Януковича политическая ситуация в Крыму обострилась, и Сенцов отправился в Симферополь. Там он стал одним из наиболее активных участников движения против военного вторжения России в Крым.
Після повалення Віктора Януковича політична ситуація в Криму загострилася, і Сенцов повернувся до Сімферополя. Там він став одним з найбільш активних учасників руху проти військового вторгнення Росії до Криму.
До «референдума» Сенцов занимался мобилизацией крымчан на проукраинские митинги, устраивал автопробеги, помогал журналистам. Когда Россия объявила о «присоединении» Крыма, кинорежиссер остался на полуострове и продолжил борьбу. Он помогал украинским военным выезжать на материк, а также пытался координировать оставшихся активистов.
До «референдуму» режисер займався мобілізацією кримчан на проукраїнські мітинги, влаштовував автопробіги, допомагав журналістам. Коли Росія оголосила про «приєднання» Криму, Сенцов залишився на півострові й продовжив боротьбу. Він допомагав українським військовим виїжджати на материк, а також намагався координувати активістів, які там лишалися.
12 мая 2014 года из собственной квартиры его с мешком на голове вывезли люди в штатском в здание крымского офиса ФСБ. Как заявил сам Сенцов, его около трех часов избивали, душили пакетом, издевались, угрожали изнасиловать и убить.
12 травня 2014 року його з власної квартири з мішком на голові люди в штатському вивезли до будівлі кримського офісу ФСБ. Як сказав сам Сенцов, його близько трьох годин били, душили пакетом, знущалися, погрожували зґвалтувати і вбити.
В конце мая пресс-служба ФСБ заявила, что в Крыму по подозрению в создании террористической группировки «Правого сектора» задержаны четыре человека: Олег Сенцов, Александр Кольченко, Геннадий Афанасьев и Алексей Чирний. Организатором этой группы следователями был объявлен Сенцов. Всю «крымскую четверку» вывезли в московское СИЗО «Лефортово». В августе 2015 года дело Сенцова начал рассматривать Северо-Кавказский окружной военный суд. Кинорежиссера судили вместе с анархистом Александром Кольченко.
В кінці травня прес-служба ФСБ оголосила, що в Криму за підозрою в створенні терористичного угруповання «Правого сектора» затримані чотири особи: Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв і Олексій Чирній. Організатором цієї групи слідчі оголосили Сенцова. Всю «кримську четвірку» вивезли до московського СІЗО «Лефортове». У серпні 2015 року справу Сенцова почав розглядати Північно-Кавказький окружний військовий суд. Кінорежисера судили разом з анархістом Олександром Кольченком.
На суде следователь ФСБ заявил, в апреле 2014 года Сенцов создал в Крыму «террористическое сообщество», которое получало указания от неизвестных лиц в Киеве. Целью сообщества была «дестабилизации обстановки» в Крыму и «воздействие на органы власти». По версии следствия, «группа Сенцова» совершила 2 «теракта»: поджог двери офиса «Русской общины Крыма» и окна местного отделения «Единой России», а также готовила подрывы памятника Ленину и Вечного огня.
На суді слідчий ФСБ оголосив, що в квітні 2014 року Сенцов створив у Криму «терористичне товариство», яке отримувало вказівки від невідомих осіб з Києва. Згідно з матеріалами справи, метою товариства була «дестабілізація обстановки» в Криму і «вплив на органи влади». За версією слідства, «група Сенцова» зробила два «теракти»: підпал дверей офісу «Російської громади Криму» і вікна сімферопольського відділення «Єдиної Росії», а також готувала вибухи пам'ятника Леніну і Вічного вогню.
Поджоги действительно имели место. 14 апреля 2014 года облили горючей смесью вход офис «Русской общины Крыма», в результате чего обгорела дверь.
Підпали дійсно були. 14 квітня 2014 року вхід до офісу «Російської громади Криму» облили горючою сумішшю, в результаті чого обгоріли двері.
Через 4 дня в окно симферопольского отделения «Единой России» бросили «коктейль Молотова», который на тот момент проходил по документам, как офис украинской «Партии регионов». Обгорели окно и бытовая техника на кухне.
Через чотири дні у вікно сімферопольського відділення «Єдиної Росії», яке на той момент за документами було офісом української «Партії регіонів», кинули «коктейль Молотова». Обгоріло вікно і побутова техніка на кухні.
В причастности к поджогу офиса «единороссов» сознался Александр Кольченко. По его словам, своими действиями он хотел выразить протест против действий партии «Единая Россия», которая проголосовала за введение войск в Крым.
У причетності до підпалу офісу «єдиноросів» зізнався Олександр Кольченко. За його словами, цими діями він хотів висловити незгоду з діями партії «Єдина Росія», яка проголосувала за введення військ до Криму.
Непосредственное участие в поджоге принимал другой фигурант дела – Алексей Чирний. А Александр Кольченко и еще один фигурант Геннадий Афанасьев просто наблюдали за улицей. Какие-либо факты, доказывающие причастность к поджогу Олега Сенцова, на суде представлены не были.
Безпосередню участь в підпалі брав інший фігурант справи ‒ Олексій Чирній. А Олександр Кольченко та ще один фігурант, Геннадій Афанасьєв, просто спостерігали за вулицею. Ніяких фактів, які доводять причетність до підпалу Олега Сенцова, на суді не надали.
Кольченко заявил, что не согласен с квалификацией своих действий, как «терроризм», и сказал, что их следует квалифицировать как умышленная порча имущества.
Кольченко оголосив, що не згоден з кваліфікацією своїх дій як «тероризму», і сказав, що їх необхідно кваліфікувати як «навмисне псування майна».
Основными доказательствами на процессе должны были стать показания двух свидетелей – Геннадия Афанасьева и Алексей Чирния, которые до этого пошли на сделку со следствием и получили смягченные приговоры.
Основними доказами на процесі мали стати свідчення двох свідків ‒ Геннадія Афанасьєва і Олексія Чирнія, які до цього пішли на угоду зі слідством і отримали пом'якшені вироки.
Однако Чирний на процессе отказался отвечать на вопросы сторон, а Афанасьев вовсе заявил, что дал признательные показания под пытками. После заседания он рассказал адвокату, что сотрудники ФСБ его били, душили до рвоты в противогазе, угрожали изнасиловать паяльником, подсоединяли провода под напряжением к половым органам.
Однак Чирній на процесі відмовився відповідати на питання сторін, а Афанасьєв зовсім й повідомив, що дав свідчення під тортурами. Після засідання він розповів адвокату, що співробітники ФСБ його били, душили до блювоти в протигазі, погрожували зґвалтувати паяльником, під'єднували дроти під напругою до статевих органів.
Олег Сенцов назвал обвинения в свой адрес абсурдными. При этом он заявил, что не рассчитывает на объективное судебное разбирательство, поскольку «суд оккупантов по определению не может быть справедливым».
Олег Сенцов назвав звинувачення на свою адресу абсурдними. При цьому він наголосив, що не розраховує на об'єктивний судовий розгляд, оскільки «суд окупантів за визначенням не може бути справедливим».
«Я никогда не призывал никого к насильственным действиям, тем более к таким, которые могли привести к каким-либо жертвам среди мирного населения. Никогда не создавал никаких террористических групп, и тем более не имею никакого отношения к «Правому сектору», – заявил Сенцов на суде.
«Я ніколи не закликав нікого до насильницьких дій, тим більше до таких, які могли б привести до яких-небудь жертв серед мирного населення. Ніколи не створював ніяких терористичних груп і тим більше не маю ніякого відношення до «Правого сектора», ‒ сказав Сенцов у суді.
Прокурор Олег Ткаченко запросил для крымского кинорежиссера 23 года колонии строгого режима. Судья Сергей Михайлюк признал Олега Сенцова виновным в создании террористического сообщества (часть 1 статьи 205.4 УК) и присудил 20 лет строгого режима. Александр Кольченко получил 10 лет колонии.
Прокурор Олег Ткаченко запросив для кримського кінорежисера 23 років колонії суворого режиму. Суддя Сергій Михайлюк визнав Олега Сенцова винним у створенні терористичного товариства (частина 1 статті 205.4 КК) і присудив 20 років суворого режиму. Олександр Кольченко отримав 10 років колонії.
После приговора Олега Сенцова сперва отправили отбывать наказание на дальний восток – в ИК № 1 города Якутск. В октябре 2017 года его эпатировали за северный полярный круг – колонию «Белый медведь», расположенную в городе Лабытнанги.
Після вироку Олега Сенцова спершу відіслали відбувати покарання на Далекий схід ‒ до ВК №1 міста Якутська. У жовтні 2017 року його епатували за північне полярне коло ‒ до колонії «Білий ведмідь», розташованої у місті Лабитнангі.
Все пять лет, которые Сенцов проходится в неволе, в мире проходит масштабная общественная кампания с требованием освободить кинорежиссера. За это время в десятках городах мира прошли сотни акций самых разных форматов.
Упродовж п'яти років, які Сенцов перебуває у неволі, в світі триває масштабна громадська кампанія з вимогою звільнити кінорежисера. За цей час в десятках міст відбулися сотні акцій найрізноманітніших форматів.
Протесты в поддержку Сенцова начали с небольших пикетов украинских кинематографистов в Киеве и со временем охватили другие города и страны.
Протести на підтримку Сенцова почалися з невеликих пікетів українських кінематографістів у Києві та згодом охопили й інші міста та країни.
Представители украинской киноиндустрии призвали своих зарубежных коллег к помощи, и на это обращение откликнулась масса кинематографических институций, режиссеров, актеров и людей других профессий, имеющих отношение к кино. Европейская киноакадемия неоднократно обращалась к российским властям с требованием немедленно освободить их коллегу. С аналогичным призывом выступили национальные киноакадемии ряда европейский стран, включая российский Киносоюз. Стало традицией то, что на крупнейший кинофестивалях Европы проходят акции в поддержку Сенцова. Фото украинского режиссера предваряют показы фильмов и размещаются на баннерах, проводятся флешмобы с участниками и зрителями, в жюри ставят пустой стул, предназначающийся для Олега.
Представники української кіноіндустрії закликали зарубіжних колег на допомогу, і на це звернення відгукнулися чимало кінематографічних інституцій, режисерів, акторів і людей інших професій, що мають відношення до кіно. Європейська кіноакадемія неодноразово зверталася до російської влади з вимогою негайно звільнити Олега Сенцова. З аналогічним закликом виступили національні кіноакадемії низки європейських країн, разом з російським Кіносоюзом. На найбільших кінофестивалях Європи стали традиційними акції на підтримку Сенцова. Фото українського режисера розміщують на банерах, а в журі ставлять порожній стілець для Олега.
В поддержку своего коллеги высказались кинорежиссеры мировой величины: Педро Альмодовар, Кен Лоач, Аки Каурисмяки, Вим Вендерс. Солидарность с Сенцовым выразили ведущие кинематографисты России: Андрей Звягинцев, Алексей Герман-младший, Павел Бардин, Марина Разбежкина. 2 декабря режиссер Александр Сокуров на встрече Владимира Путина с деятелями культуры попросил российского президента освободить Сенцова.
На підтримку колеги висловилися кінорежисери світової величини: Педро Альмодовар, Кен Лоуч, Акі Каурісмякі, Вім Вендерс. Солідарність з Сенцовим висловили і провідні кінематографісти Росії: Андрій Звягінцев, Олексій Герман-молодший, Павло Бардін, Марина Разбежкіна. 2 грудня 2016 року режисер Олександр Сокуров на зустрічі російського президента з діячами культури попросив Володимира Путіна звільнити Олега Сенцова.
«Давайте решим проблему Олега Сенцова – украинского режиссера. 20 лет лагерей, в северном лагере сидит парень. Мне стыдно, что мы до сих пор не можем решить эту проблему», – сказал Сокуров.
«Давайте вирішимо проблему Олега Сенцова ‒ українського режисера. 20 років таборів, в північному таборі сидить хлопець. Мені соромно, що ми досі не можемо вирішити цю проблему», ‒ сказав Сокуров.
В ноябре 2016 года в поддержку Сенцова выступил американский актер Джонни Депп. В рамках правозащитного проекта «В заключение за искусство» он сфотографировался ан фас и в профиль с табличкой «11.05.14, Якутск, Россия, 20 лет».
У листопаді 2016 року на підтримку Сенцова виступив американський актор Джонні Депп. В рамках правозахисного проекту «На закінчення за мистецтво» він сфотографувався з табличкою «11.05.14, Якутськ, Росія, 20 років».
Своеобразное высказывание в знак солидарности с Сенцовым сделал российский художник Петр Павленский. Ночью 9 ноября он провел акцию «Угроза», которая состояла в том, что он поджег двери здания ФСБ на Лубянке. Его задержали и открыли дело по статье «вандализм». На суде он попросил переквалифицировать свои деяния как нарушение более тяжкой статьи – «терроризм», поскольку фигурантов «дела Сенцова-Кольченко» осудили за терроризм именно за то, что они сожгли дверь.
Своєрідну акцію на знак солідарності з українським режисером зробив російський художник Петро Павленський. Вночі 9 листопада він підпалив двері будівлі ФСБ на Луб'янці. Його затримали і порушили справу за статтею «вандалізм». На суді він попросив перекваліфікувати свої діяння як порушення за тяжчою статтею ‒ «тероризм», оскільки фігурантів «справи Сенцова-Кольченко» засудили саме за те, що вони спалили двері.
Суд над крымским кинорежиссером лег в основу нескольких театральных постановок. Московский «Театр.doc» поставил по мотивам суда над Сенцовым и Кольченко спектакль под названием «Война близко». В 2016 году в разных странах мира прошел спектакль Белорусского свободного театра с участием Марии Алехиной «Burning Doors». Он состоит из трех историй, одна из которых повествует об Олеге Сенцове.
Суд над кримським кінорежисером ліг в основу кількох театральних постановок. Московський «Театр.doc» поставив за мотивами суду над Сенцовим і Кольченком виставу під назвою «Війна близько». Білоруський вільний театр в різних країнах показав виставу за участю Марії Альохіної «Burning Doors». Вона складається з трьох історій, одна з яких розповідає про Олега Сенцової.
12 февраля 2017 года на Берлинском кинофестивале состоялась премьера документального фильма «Процесс» россиянина Аскольда Курова. Автор этой картины вместе с коллегами из России и Украины работал над ее созданием больше двух лет.
12 лютого 2017 року на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра документального фільму «Процес» російського режисера Аскольда Курова. Над створенням картини Куров працював більше двох років.
«Мне кажется, это еще и история о том, что бывают такие времена, которые заставляют людей делать сложный выбор. Один становится героем, а другой – трусом и предателем. Это еще и история момента сложного выбора. Во время процесса я удивлялся ощущению, что Олег в заключении казался гораздо свободнее, чем я, находящийся по другую сторону решетки», – рассказал о своем кино режиссер Аскольд Куров.
«Мені здається, це ще й історія про те, що бувають такі часи, які змушують людей робити складний вибір. Один стає героєм, а інший ‒ боягузом і зрадником. Це ще й історія моменту складного вибору. Під час процесу я дивувався відчуттю, що Олег в ув'язненні здавався набагато вільнішим, ніж я, що знаходився з іншого боку решітки», ‒ розповів Аскольд Куров.
14 мая 2018 года Сенцов объявил бессрочную голодовку с требованием освободить всех украинских политзаключенных, находящихся в российских тюрьмах. Олег полностью отказался от приема пищи, но дал согласие на прием питательной лечебной смеси. Режиссер прекратил голодовку только спустя почти 5 месяцев, в связи с критическим состоянием здоровья, и опасением того, что его начнут кормить принудительно.
14 травня 2018 року Сенцов оголосив голодування без кінцевого терміну з вимогою звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських в'язницях. Олег повністю відмовився від харчування, але дав згоду на вживання живильної лікувальної суміші. Режисер припинив голодування тільки через майже 5 місяців, у зв'язку з критичним станом здоров'я, також він боявся, що його почнуть годувати примусово.
Голодовка Сенцова стала поводом для нового витка общественной компании в его поддержку. Акции под лозунгом #SaveSentsov прошли в десятках городах мира на всех континентах, кроме Антарктиды.
Голодування Сенцова стало приводом для нового витка громадської кампанії на його підтримку. Акції під гаслом #SaveSentsov відбулися у десятках міст світу на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Президент России Владимир Путин в ответ на просьбы освободить или обменять Сенцова заявлял, что тот был осужден за подготовку теракта, и его нельзя отпустить «только за то, что он режиссер». Российский лидер говорил, что формальные нормы для освобождения Сенцова есть, но для их использования «нужно, чтобы созрели соответствующие условия». Какие именно – Путин не уточнил.
Президент Росії Володимир Путін у відповідь на прохання звільнити або обміняти Сенцова наголосив, що той був засуджений за підготовку теракту, і його не можна відпустити «тільки за те, що він режисер». Російський лідер говорив, що формальні норми для звільнення Сенцова є, але для їх використання «необхідно, щоб дозріли відповідні умови». Які саме ‒ Путін не уточнив.